Мар'янівська ЗОШ І-ІІІ ступенів Новомосковської районної ради Дніпропетровської області



   




Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського "ХАІ" Міністерство oсвіти і науки, молоді та спорту України
Педагогічна преса Національна дитяча гаряча лінія
Вчитель інфо Національна гаряча лінія

Персональна сторінка вчителя початкових класів Маміної Л.І.

      1.Звуки і букви. Алфавіт

 

                   Звуки ми чуємо і вимовляємо.

              Букви ми бачимо, читаємо і пишемо.

 

 Слова переносяться з рядка в рядок складами: ли-па, бе-ре-за.

 Склад, позначений однією буквою, не залишається в рядку і не переноситься: ака-ція, оси-ка, ірис, орел.

               2. Склад. Перенос слів

  Букви й та ь під час переносу слів не можна відривати від попередньої букви.

  Перенось так: ліній-ка або лі-нійка, ляль-ка або ля-лька.

 

 3. Голосні звуки. Позначення їх

        Звуки [а], [о], [у], [е], [и], [і] – голосні, тому що:

-         утворюються за допомогою голосу;

-         під час їх вимови повітря через рот проходить вільно не натрапляється на перешкоди;

-         ці звуки утворюють склад.

                              буквами

  Букви я, ю, є можуть позначати по два звуки: [йа], [йу], [йе].

Буква ї завжди позначає два звуки - [йі].

 

     В українській мові шість голосних звуків. Вони   позначаються на письмі десятьма буквами.

Звуки:          [а],   [о],   [у],      [е],   [и],   [і]

Букви:         а я      о      у ю    е є     и      ії

 

  У слові один голосний звук і склад із цим звуком вимовляється з більшою силою голосу. Цей голосний звук і склад називається наголошеним.

  Решта голосних звуків і складів у слові – ненаголошені.

На письмі наголос позначається так: гóлос, наголóшений.

                                  4. Наголос

              5.   Приголосні звуки.

  Приголосні звуки утворюються за допомогою голосу і шуму або тільки шуму; під час їх вимови повітря проходить через рот, натрапляючи на перешкоди; вони не утворюють складу.

                   Позначення їх буквами

 

 

   В українській мові слова зі збігом кількох приголосних звуків трапляються рідко. Тому нашу мову називають співучою, мелодійною, милозвучною.

 

  Звуки [дж], [дз], [дз´] позначаються на письмі буквосполученням дж; дз.

  При переносі слів буквосполучення дж, дз розривати не можна.

  Перенось так:   вихо-джу, по-дзвонив.

 

 

Дзвінкі: [б]   [г]   [ґ]   [д]   [д́]   [з]   [з́]   [ж]   [дж]   [дз]    [дз́]

глухі:     п       х     к     т      т́      с     с́      ш      ч         ц       ц́

 

Дзвінкі: [в]  [л]  [л́́]  [м]  [н]  [н́]  [й]  [р]  [ф́]

глухий:   -      -     -     -      -      -     -     -      -

 

  Дзвінкі приголосні – це звуки, які утворюються за допомогою голосу і шуму.

  Глухі приголосні – звуки, які утворюються за допомогою тільки шуму.

 

 

          Буква щ завжди позначає два звуки: [шч].

        6. Дзвінкі й глухі приголосні звуки

  Буква «знак м'якшення» (ь) разом із попередньою буквою позначає на письмі м'який приголосний звук: кінь, сіль.

 

  В українській мові дзвінкі приголосні звуки в кінці слова і складу вимовляються дзвінко, виразно, чітко:

             друг,  дуб,  книжка,  рибка,  берізка.

         7. Тверді й м'які приголосні звуки

  М'якість приголосного перед о позначається знаком м'якшення (ь):  льон, бадьорий.

                                                                               

  Слова з подовженими м'якими приголосними звуками ділити на склади треба тільки так: гі – лля. А переносити такі слова можна по-різному:  гі – лля,  гіл – ля.

 

  М'який подовжений звук позначається на письмі двома однаковими буквами.

        Наприклад:         знання, читання, галуззя.

 

  Букви і, я, ю, є позначають м'якість попередніх приголосних звуків: ні - [н́і], ня - [н́а], ню - [н́у], нє - [н́е];

 

ніч, синє, людина, ряска.

       8. Подовжені м'які приголосні звуки

  Апостроф ставиться після букв б, п, в, м, ф, р перед я, ю, є, ї, як позначають по два звуки: [йа], [йу], [йе], [йі].

 

Наприклад: бур'ян, черв'як, в'ється, б'ють, солов'ї.

        9. Апостроф

 

  При переносі апостроф не відокремлюється від попередньої букви:     бур'-ян, солов'-їний, комп'-ютер.

           

       10. Чергування голосних і

  В українській мові голосні звуки [о] та [і] в коренях слів можуть чергуватися на звук [і].

Наприклад:

           о – і                                            е – і

      коня – кінь                                  печі – піч

      воза – віз                                     речі – річ

      носа – ніс                                    лебеді - лебідь

           приголосних звуків у коренях слів

 

  В українській мові відбувається чергування приголосних звуків в коренях слів.

  Наприклад:

     [г]   -    [з́]   -   [ж]                                 [к]  -   [ц́]  -   [ч]

    нога – нозі - ніжка                          рука – руці - ручка

    луг - у лузі - лужок                          око – в оці - очі

 

 

 11. Правопис слів з ненаголошеними [е], [и] в коренях

 

  Під час письма слова з ненаголошеними [е], [и] треба перевіряти наголосом. Щоб знати, яку букву (е  чи и) писати в ненаголошеному складі кореня, треба змінити слово або дібрати до нього спільнокореневе так, щоб ненаголошений голосний став голосним.

    Наприклад:      земля́ – зе́млі, життя́ – жити,

                                гриби́ – гриб, село́ – се́ла.

 

  У багатьох словах ненаголошені [е], [и] не можна перевірити наголосом.

         Наприклад: орден, герой, директор.

  Написання таких слів перевіряй за орфографічним словником і запам'ятовуй 

12. Правопис глухих приголосних

     Запам'ятай!

 Вимовляємо:   Пишемо:

ні[х]ті                нігті

кі[х]ті                кігті

ле[х]кий            легкий

во[х]кий            вогкий

 

 

           Запам'ятай!

 Вимовляємо:   Пишемо:

про[з']ба          просьба

моло[д']ба       молотьба

во[ґ']зал           вокзал

боро[д']ба       боротьба

 

                звуків перед дзвінкими

 

          Перед буквами к,п,т, х, ф завжди пишеться префікс с.

Наприклад:   спекти,      зварити,

                         скинути,    змішати,

                         стерти,     сшити

 

 

               У префіксах роз-, без- завжди пишеться буква з:

Наприклад: розвідник, безводний.

 

    13. Правопис префіксів роз-, без-, з- (с-)

        

    14. Апостроф після префіксів

  Слова з апострофом після префікса, як, і інші, переносяться по складах. Апостроф залишається з попереднім складом:

                      з'я-вився, об'-ява, об'я-ва.

 

  Апостроф пишеться після префіксів з кінцевим твердим приголосним перед я, ю, є, ї.

  Наприклад: з'їзд, під'їхати, об'єднати, роз'яснити, з'юршитись.

 

 

          15. Загальні і власні іменники

 

  Прізвища, імена, по батькові людей, клички тварин, назви країн, міст, сіл, вулиць, річок, гір, морів – це власні іменники (власні назви).

  Власні іменники пишуться з великої букви.

Наприклад: Шевченко, Київ, Дніпро, Карпати, Хрещатик.

 

 

  Загальні іменники – це назви, що даються багатьом предметам.

   Наприклад:  місто, село, театр.

  Загальні іменники пишуться з малої букви.

 

 Не пишеться з дієсловами окремо: не зазнавайся, не хвались, не викрикуй, не сміти.

 

            

      16.Написання не з дієсловами

 

 

          Вимовляй:                         Пиши:

        [колишуц':а]                     колишуться

        [здайец'а]                          здається

                        Запам'ятай!

 

         

  Іменники мають сім відмінків: називний, родовий, давальний, знахідний, орудний, місцевий, кличний.

  Шість із них відповідають на певні питання. Сьомий, кличний відмінок, на питання не відповідає. Його використовують у звертаннях.

  Форма називного відмінка однини є початковою формою іменника.

  Зміну відмінків за відмінками називають відмінюванням, або змінюванням за відмінками.

                17. Відмінювання іменників

   Назва

  відмінка

Скороч. нап.відм. відмін

  Відмінкові

    питання

Приклади відмінюв. іменників

  в однині

     в множині

Називний

Родовий

Давальний

Знахідний

Орудний

Місцевий

 

Кличний 

Н.

Р.

Д.

З.

О.

М.

 

Кл.

хто? що?

кого? чого?

кому? чому?

кого? що?

ким? чим?

на кому?

на чому?

 

 -----------

     у́чень

     у́чня

    у́чневі (-ю)

     у́чня

    у́чнем

  на у́чневі (-ю)

 

    у́чню

       у́чні

       у́чнів

       у́чням

       у́чнів

      у́чнями

      на у́чнях

 

       у́чні

 

 

 

 

 

 

 

      18. Чергування кінцевих приголосних основи в іменниках різного роду в давальному і місцевому

                             відмінках однини

 

      Жіночий рід

 

Називний

відмінок

Давальний

 відмінок

Місцевий

відмінок

Чергування кінцевих

приголосних основи

     річка

 

      річці

   по річці

         [к] - [ц']

 

  В іменниках жіночого роду перед закінченням –і в давальному і місцевому відмінках однини кінцеві приголосні основи [г], [к], [х] змінюється на [з'], [ц'], [с'].

Наприклад:

                  подруга – подрузі, на подрузі;

                       гуска – гусці, на гусці;

                         муха – мусі, на мусі.

 

 

 

      Чоловічий рід

 

     Називний

       відмінок

            Місцевий

             відмінок

Чергування кінцевих

приголосних основи

     берег

            на березі

         [г] - [з']

         

 

 

 

 

      Середній рід

 

     Називний

       відмінок

            Місцевий

             відмінок

Чергування кінцевих

приголосних основи

     молоко

            у молоці

         [к] - [ц']

         

 

 

  В іменниках чоловічого і середнього роду в місцевому відмінку однини кінцеві приголосні основи [г], [к], [х], перед закінченням –і змінюються на '], [ц'], [с']:

               луг – у лузі, бік – на боці, вухо – у вусі.

           19. Чергування голосних у коренях іменників жіночого та чоловічого роду в однині

           

 

              Іменники

          Звуки, що чергуються

            лід – льоду

         лебідь - лебедя

                    [і] з [о]

                    [і] з [е]

 

  У деяких іменниках жіночого і чоловічого роду, що в початковій формі мають нульове закінчення, зі зміною форми слова в корені відбувається чергування голосних звуків [і] з [о] або [е].

Наприклад:        якість – якості; повінь – повені.

Але:                    розповідь – розповіді; сніг – снігу.

 

 

 

 

               20. Правопис закінчень іменників жіночого

                роду на –а (-я) в родовому відмінку однини

       Називний відмінок

       Родовий відмінок

           дорога

           машина

           земля

           межа

           круча

           груша

                  дороги

                  машини

                  землі

                  межі

                  кручі

                  груші

 

 

  Іменники жіночого роду в родовому відмінку однини на –а

(-я) після твердих приголосних мають закінчення –и,  а після м'яких приголосних та [ж], [ч], [ш] – закінчення –і.

   Наприклад:           верби, берези, осики;

                                  кулі, вишні, кручі, груші.

 

 

 

                   21. Правопис закінчень іменників

  Іменники чоловічого роду в родовому відмінку однини мають закінчення –а (-я) або –у (-ю). щоб перевірити, яке закінчення має іменник чоловічого роду в родовому відмінку однини, потрібно звернутися до орфографічного словника.

         чоловічого роду в родовому відмінку однини

 

 

 

 

             22. Правопис закінчень іменників жіночого

  Іменники чоловічого роду в орудному відмінку однини мають закінчення –ом, -ем, -єм.

  Закінчення –ом мають іменники з основою на твердий приголосний, крім [ж], [ч], [ш].

 

 

  Іменники жіночого роду на –а (-я) в орудному відмінку однини мають закінчення –ою, -ею, -єю.

  Закінчення -ою мають іменники з основою на твердий приголосний, крім [ж], [ч], [ш]:

              природою, картиною, річкою;

-ею – іменники з основою на м'який приголосний і [ж], [ч], [ш];        землею, вежею, кручею, ношею;

  -єю – іменники з основою на [й]:   мрією, надією.

 

 

           і чоловічого роду в орудному відмінку однини

 

 

            -ом

          -ем

               -єм

      рік – роком

      сік – соком

     лак – лаком

     вир - виром

       день – днем

       нуль – нулем

       ніж – ножем

       меч - мечем

            гай –гаєм

            рій – роєм

            чай – чаєм

            край - краєм

    

     23. Правопис закінчень іменників чоловічого

    роду з основою на –р в орудному відмінку однини

 

  Іменники чоловічого роду з основою на –р в орудному відмінку однини можуть мати різні закінчення  -  -ом чи –ем. Тому їх правопис слід перевіряти за орфографічним словником.

 

       24. Правопис закінчень іменників чоловічого

      роду в давальному і місцевому відмінках однини

   Іменники чоловічого роду в місцевому відмінку однини мають закінчення –ові, -еві (єві) або –у (-ю), -і (-ї).

  Наприклад:    на батькові – на батьку,

                           на вчителеві – на вчителі,

                          на героєві – на герої, у будинку – у будинкові,

                          у гаю – у гаї, у місті, у музеї.

 

 

  Іменники чоловічого роду в давальному відмінку однини мають закінчення –ові, -еві (-єві) або –у, -ю.

  Наприклад:      другові – другу, товаришеві – товаришу,

                             приятилеві – приятелю, героєві – герою.

 

 

              25. Правопис закінчень іменників

                                    у множині

 

  Іменники в родовому відмінку множини мають закінчення

–ів (-їв), -ей:              садів, гаїв, відомостей.

  Більшість іменників жіночого роду та деякі іменники середнього роду в цьому відмінку мають нульове закінчення:

                    доріг, книжок, лінійок, вікон.

         

                  26. Правопис відмінкових закінчень

 Правопис відмінкових закінчень прикметників в однині залежить від кінцевого приголосного основи.

Прикметники з основою на твердий приголосний мають у називному відмінку однини такі закінчення: у чоловічому роді –ий,  у жіночому –а, у середньому  :

                         ранковий, ранкова, ранкове.

  Прикметники з основою на м'який приголосний у називному відмінку однини мають на письмі такі закінчення: у чоловічому роді –ій, у жіночому –я, у середньому - :

                        осінній, осіння, осіннє.

  Букви і, я, є позначають м'якість попереднього приголосного звука основи.

                                прикметників в однині

 

                 27. Вимова і правопис прикметників із

                           суфіксами –ськ-, -зьк-, -цьк-

 

                               Запам'ятай!

  У суфіксах –ськ-, -зьк-, -цьк- завжди пишемо знак м'якшення.

   Наприклад: київський, вінницький, бузький.

 

  Перед цими суфіксами приголосні також можуть пом'якшуватися у вимові, проте ь після них не пишуть.

  Наприклад:                 уманський, селянський.

  Але м'якість звука '] перед суфіксом –ськ- позначають знаком м'якшення.

   Наприклад:           сільський, польський, подільський.

 

 

               28. Уживання знака м'якшення перед

                          закінченням прикметників

 

  У прикметниках чоловічого і середнього роду з основою на м'який приголосний у родовому, давальному і місцевому відмінках однини перед закінченням потрібно писати знак м'якшення.

  Наприклад:     домашнього, домашньому, у домашньому.

 

 

  У місцевому відмінку однини прикметники чоловічого і середнього роду можуть мати дві форми:

                   у синьому светрі і в синім светрі;

                  у вечірньому небі і у вечірнім небі.

 

  Прикметники жіночого роду в давальному і місцевому відмінках однини мають закінчення –ій.

  Наприклад:           молодій, м'якій, у давній, у дорогій.

  Кінцевий приголосний основи перед закінченням –ій вимовляємо пом'якшено.

 

 

  Усі прикметники в називному відмінку множини мають закінчення –і:                  дерев'яні, щирі, далекі.

  Кінцеві тверді приголосні основи перед закінченням –і змінюються на м'які.

        29. Відмінювання прикметників у множині

Правильно вимовляй і пиши:

  

     п'ятдесяти́         сімдесяти́

    шістдесяти́        вісімдесяти́

 

              Запам'ятай!

Вимовляй:             Пиши:

ші[сн]адцять      шістнадцять

ші[с:]от               шістсот

 

                    30. Правопис числівників

 

                    31. Дієслово

 

  Дієслова в неозначеній формі закінчуються на –ти, -ть, що є суфіксами:                      сіяти, сіять.

  Іноді до них приєднуються –ся, -сь:

                          вмиватися, одягнутись, сміятися.

 

 

        32. Змінювання дієслів теперішнього часу

 

число

 

  Особа

Відповідає

       на

  питання

         Приклади

однина

 

1-ша (я)

2-га (ти)

3-тя (він, вона,воно)

 

що роблю?

що робиш?

що робить?

 

пишу,     думаю,      сиджу,      стою

пишеш,  думаєш,     сидиш,     стоїш

пише,     думає,        сидить,     стоїть

 

 

   множина

1-ша (ми)

2-га (ви)

3-тя (вони)

що робимо?

що робите?

що роблять?

пишемо,  думаємо,  сидимо,  стоїмо

пишете,   думаєте,    сидите,   стоїте

пишуть,   думають,   сидять,   стоять

 

           33. Дієслова майбутнього часу

число

 

  Особа

Відповідає

       на

  питання

                  Приклади

                                      однина

1-ша (я)

 

 

 

2-га (ти)

 

 

 

3-тя (він, вона,воно)

 

що зроблю?

що буду робити?

що робитиму?

 

що зробиш?

що будеш робити?

що робитимеш?

 

що зробить?

що буде робити?

що робитиме?

                прочитаю

               буду читати

                 читатиму

 

                прочитаєш

               будеш читати

                 читатимеш

 

                 прочитає

                буде читати

                 читатиме

 

 

 

 

     34. Правопис особових закінчень дієслів

 Особа,

 число

  Питання

Тепер.час

Майб. час

Тепер.час

Майб. час

1-ша (я)

однина

що роблю?

 

що зроблю?

веду, сію

вестиму, сіятиму;

поведу, посію

раджу, стою

радитиму,

стоятиму;

посаджу

1-ша

(ми)

множина

що робимо?

що зробимо?

ведемо,

сіємо;

 

 

 

поведемо,

посіємо

радимо,

стоїмо;

 

 

порадимо,

постоїмо

 

 

                                     Однина

  Дієслова теперішнього і майбутнього часу в 1-ій особі однини мають однакові закінчення –у, -ю (сію, малюю, раджу, стою; посію, намалюю, пораджу, постою).

 

                                   Множина

  Дієслова теперішнього і майбутнього часу в 1-ій особі множини мають різні закінчення.

  Якщо у 3-ій особі множини дієслова мають закінчення –уть,

-ють, то в 1-ій особі множини у них закінчення –емо, -ємо (сіємо, малюємо; посіємо, намалюємо).

  Якщо у 3-ій особі множини дієслова мають закінчення –ать, -ять, то в 1-ій особі множини у них закінчення –имо, -їмо (радимо, стоїмо; порадимо, постоїмо).

 

 

  Якщо у 3-ій особі множини дієслова теперішнього і майбутнього часу мають закінчення уть, -ють, то в 2-ій особі однини  у них закінчення –еш, -єш (живеш, шукаєш), а в 2-ій особі множини – закінчення –ете, -єте (живете, шукаєте).

        

  Якщо у 3-ій особі множини дієслова теперішнього і майбутнього часу мають закінчення –ать, -ять, то в 2-ій особі однини у них закінчення –иш, -їш (сидиш, стоїш), а в 2-ій особі множини – закінчення –ите, -їте (сидите, стоїте).

 

Особа,

 число

  Питання

Тепер.час

Майб. час

Тепер.час

Майб. час

2-га (ти)

однина

що робиш?

 

що зробиш?

ведеш, сієш

 

 

поведеш, посієш

раджиш, стоїш

 

 

порадиш,

постоїш;

 

2-га (ви)

множина

що робите?

що зробите?

ведете,

сієте;

 

 

 

поведете,

посієте

радите,

стоїте;

 

 

порадите,

постоїте

 

 

                                             Однина

  Якщо у 3-ій особі множини дієслова теперішнього і майбутнього часу мають закінчення –уть, -ють, то в 3-ій особі однини у них закінчення –е, -є (цвіте, грає, зацвіте, заграє).

  Якщо у 3-ій особі множини дієслова теперішнього і майбутнього часу мають закінчення –ать, -ять, то в 3-ій особі однини у них закінчення –ть, -їть (кричить, стоїть; закричить, постоїть).

 

                                            Множина

  У 3-ій особі множини дієслова теперішнього і майбутнього часу можуть мати закінчення –уть, -ють (цвітуть, грають; зацвітуть, заграють) або –ать, -ять (кричать, стоять; закричать, постоять).

 

 

Особа,

 число

  Питання

Тепер.час

Майб. час

Тепер.час

Майб. час

3-тя (він, вона, воно)

однина

 

що робить?

 

що зробить?

веде, сіє

 

 

поведе, посіє

вчить, стоїть

 

 

навчить,

постоїть;

 

3-тя (вони)

множина

що роблять?

що зробите?

ведуть,

сіють;

 

 

 

поведуть,

посіють

вчать,

стоять;

 

 

навчать,

постоять

 

 

                                         Однина

  Ненаголошені особові закінчення пишемо так, як чуємо і вимовляємо: ідеш, сидиш.

  У ненаголошених особових закінченнях дієслів пишемо е, є (станеш, станемо, станете; сієш, сіємо, сієте, бо стануть, сіють); або и, і (любиш, любимо, любите; стоїмо, стоїте; просиш, просимо, просите, бо люблять, стоять, просять).

 

                                     Увага!

 

              Дієслово

                     Дієслово

          ш                         ш

Е       мо           Є          мо

         те                        те

            -уть   (-ють)

 

         ш                          ш

И      мо             Ї          мо     

         те                        те

             -ать  (-ять)

 

  У дієсловах 2-ої особи однини –шся вимовляється як ':а].

  У дієсловах 3-ої особи однини і множини –ться вимовляються як ':а].

                 Сміє[с':а] – смієшся;         вча[ц':а] – вчаться.

 

Пропонований стислий довідник укладений на основі українського правопису та підручників з української мови.
  Висвітлено основні правила правопису, які потрібно засвоїти школярам 2 – 4 класів відповідно до вимог, що їх ставлять  навчальні заклади України.
  Довідник рекомендовано учням  2 – 4 класів. Видання також буде корисне всім, хто прагне опанувати правописні норми сучасної української літературної мови.

 

 

 

                                 Збірник диктантів 2 клас

  Збірник складено, враховуючи зміни до чинної програми. В диктантах є слова, значення, вимову і написання яких учні повинні засвоїти. Обсяг текстів відповідає вимогам шкільної програми.

  Збірник орієнтований на вчителів початкових класів, студентів.

  За диктант та списування виставляють одну оцінку. При оцінюванні диктантів та списування доцільно брати до уваги грамотність і культуру оформлення письмової роботи.

  Оцінювання грамотності рекомендується здійснювати за такими вимогами:

- орфографічні і пунктуаційні помилки вважаються рівноцінними;

- помилка в одному й тому самому слові, яке повторюється в диктанті кілька разів, вважається однією помилкою;

- помилки на одне правило, але в різних словах вважаються різними помилками;

- негрубими вважаються такі помилки:

               * повторення тієї самої букви в слові;

               * недописування букви в кінці слова (не за правилом);

               * двічі підряд написане те саме слово в реченні.

  Дві негрубі прирівнюються до однієї грубої помилки;

- охайні виправлення (неправильне написання на правильне) помилками не вважаються;

- орфографічні та пунктуаційні помилки на невивчені правила виправляються, але не враховуються (якщо відповідні слова не були виписані на дошку під час диктанту, а розділові знаки не диктувалися вчителем).

                          

 

 Федько дуже хотів до школи. Щовечора він вчив алфавіт, писав букви, рахував зорі на небі. Хлопчик з нетерпінням чекав зустрічі зі своєю вчителькою. Для Федька це була мрія всього життя. (30 сл.)

 

 Тихий осінній день. У яблуневому саду літають джмелі. Вони прилетіли до яблука, що впало з дерева і лежить на землі. З яблука тече солодкий сік. Обліпили яблуко джмелі. Зайшло сонце. А в саду пахнуть яблука, нагріті сонцем. (37 сл.)

 

                                           Любов до Батьківщини

 Усе хороше починається з любові. Любов до Батьківщини починається з любові до матері. Від мами ти вперше почув мову своєї Вітчизни. Мати навчила ходити по рідній землі, пізнавати по запаху квіти, по голосу – птахів. (37 сл.)

 

                                               Наш хліб

  Ти знаєш, що таке хліб? Хліб – це наше життя, наше багатство. Без хліба люди – сироти, а земля – страждальниця. У хлібину вкладена велика праця багатьох людей. Шануйте працю хліборобів! Бережіть хліб! (32 сл.)

 

                                                Вербна неділя

 У вербну неділю існує старовинний звичай приносити додому гілочки верби. Їх святять у церкві. За народними повір’ями гілочки верби оберігають людину від хвороб і лиха. Народ свято шанує це повір’я. (32 сл.)

 

                                                      Калина   

 За популярністю символ калини не має рівних. Її  ім’ям в Україні названо сотні сіл, вона оспівана в піснях. У народі калина символізує дівочу чистоту, красу, силу життя, людську долю, єдність нації, Батьківщину. (33 сл.)

 

                                             Україна - наша ненька

 Ти живеш в Україні. У тому краю, де співають солов’ї і виграють на сонці пшеничні лани. Де веселими хвилями котиться Дніпро. Де виросли Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка. Твій рід - український. А ти – українець. Бережи свій рід, свою рідну Україну. (44 сл.)

 

                                                           Мак

  Здавна в українців мак був оберегом. Його насінням обсипають садибу, людей, худобу. Мак вважається добрим лікарським засобом від безсоння. Його вплітали у віночки дівчата. Маки рясніють на вишитих сорочках та рушниках.

Як обереги використовували й інші рослини: полин, часник, терен. (41 сл.)

 

  Ось і настала квітуча весна. Усе загомоніло, ожило. Щедро світить ясне сонечко. Дихає тепленький вітерець. Дзюркочуть веселі струмочки. Дзвенить спів пташок. Дятел дзьобом стукає по корі дерев. Закувала зозуля. Гарно в лісі весною! (33 сл.)

 

                                                    Кролики

  У Дем`янка є дев`ять кроликів. Живуть вони у дерев`яних клітках. Кролі дають людям м'ясо і м`яке тепле хутро. Дем`янко зі своєю матір`ю дбайливо доглядають тварин. Їм допомагає маленька Мар`янка. Діти годують кроликів овочами і різним бур`яном. (37 сл.)

 

 

 

                                                      Сосна

  Навесні Сергійко посадив у землю малесеньку сосну. Хлопчик часто напував її водичкою. Біля сосни зазеленіла ніжна трава. Вранці на неї опускалася роса. Часто Сергійко сидів біля своєї сосни на травичці. Він милувався чудовим деревцем. А ще хлопчик мріяв посадити сосновий ліс. (42 сл.)

 

                                                     Вересень

  Літо збігло, як день, і з невлежаного туману вийшов синьоокий, золоточубий вересень. Він причепив до свого бриля червоний з вологістю кетяг калини й нитку бабиного літа, заглянув до нашої школи, завзято вдарив у дзвін та й пішов поміж садами в степи крутити крила вітряків. (45 сл.)

 

  Баба Килина пишалася своїм городом, бо скрізь росли кущі барвінку. Здавалося, що він і взимку зеленіє, бо коли танули сніги, то на світ пробивалося його цупке зелене листя. А коли повітря ставало по-материнськи м’яким і лагідним, то барвінок  зацвітав так, наче небо бризнуло на землю живою своєю блакиттю. (48 сл.)

 

                                                           Вересень

  Прийшла осінь. Вересень дарує нам нові фарби. Червоним багрянцем вкрився клен. Білокора берізка причепурилась в золото. Вересень - місяць-художник. Милує око чарівна хуртовина осінніх айстр. Квіти влаштовують у вересні свій осінній бал. (33 сл.)

 

  У мене день народження. Я так довго чекала цього дня. Безліч привітань, кольорових кульок, смачний торт. Мої рідні подарували мені ноутбук. Моїй радості не було меж. Це була моя мрія. Тепер я зможу гарно готуватись до уроків. (37 сл.)

 

                                                   Щедрувальники

  Святково прибрана хата. Пахне пиріжками і теплим хлібом. Аж ось і щедрувальники із дзвониками і зірками. Вони співають щедрівку. Бажають людям добра і щастя. Господарі частують дітей гостинцями. Потім гурт дітей поспішає до іншої хати. (36 сл.)

 

  Тетянка любить свою бабусю. Дівчинка завжди їй допомагає. Миє посуд, витирає на полицях шафи порох. Інколи йде за хлібом до крамниці. Та найбільше любить бабуся четвер, коли внучка їй читає. Покладе руку на руку і слухає. Потім вони разом п'ють чай із варенням. (43 сл.)

 

 

                                                   Горобина

  Росте край дороги горобина. Навесні вона зеленіє ніжним листячком. Влітку її кетяги набирають соку і червоніють. Та особливо гарна горобина восени. Стоїть, мов дівчина в українському одязі. Червоне намисто, яскравий віночок. Взимку ласують її ягідками багато птахів.

  Красиве і корисне це дерево. (43 сл.)

 

  Я багато читаю різних книжок. Дивлюсь цікаві передачі по телевізору. Але втомлюватись не хочу. Тоді я йду на вулицю і гуляю на свіжому повітрі. Добре відпочину і повертаюся. Непогано і поспати. І апетит тоді кращий. Особливо багато відпочиваю на канікулах. Але читати не забуваю. (44 сл.)

 

  У п'ятницю в нас санітарний день. Ми йдемо до школи з віниками. А хлопчики несуть відра. Після уроків починається прибирання. Я і Катя замітаємо у шкільному дворі доріжки. Вадим і Олег носять сміття. Любимо ми працювати. Тоді у дворі чисто й охайно. (42 сл.)

 

                                                      Липа

  Біля двору цвіте липа. Квіти жовтенькі і дуже пахучі. Раді цій порі бджоли. Стара кучерява липа дає багато нектару.

  А ще липа – лікар. Допомагає людям позбутися застуди. П'ють вони чай з липового цвіту і зміцнюють здоров'я.

  Пташкам липа мов матінка. У своїй пишній кроні ховає різне птаство. Усі дякують цьому чудовому дереву. Навіть літній місяць має назву цієї красуні. (60 сл.)

 

Вибіркові диктанти

1. Виписати з тексту підмет.

 У двір прийшла сім'я лосів. Біля них зібралися люди і побачили на задніх ногах лосицю рани. Тварина мучилася від ран. Господар приніс марганцівку, йод, бинти і став обробляти рани.

 Через три дні сімейство покинуло гостинний двір.

 

2. Записати власні назви

 Ти живеш в Україні. У тому краю, де співають солов’ї і виграють на сонці пшеничні лани. Де веселими хвилями котиться Дніпро. Де виросли Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка. Твій рід українській. А ти – українець.   Бережи свій рід, свою рідну Україну.

 

3. Записати дієслова (слова, що відповідають на питання що робив?, що робить?, що буде робити?)

                                                    Сад

 Біля школи великий сад. У ньому ростуть сливи, вишні і яблуні. Навесні сад зацвів. У бджілок почалася робота. Сідають вони у квіточку, немов у колисочку. Медок збирають.

 

4. Виписати слова з апострофом

                                                  Кролики

 У Дем`янка є дев`ять кроликів. Живуть вони у дерев`яних клітках. Кролі дають людям м'ясо і м`яке тепле хутро. Дем`янко зі своєю матір`ю дбайливо доглядають тварин. Їм допомагає маленька Мар`янка. Діти годують кроликів овочами і різним бур`яном.

 

5. Записати прикметники

Чому це надворі блищать , мов перлини,

І чисті, й прозорі грайливі краплини?

Тому, що весела, ясна, чарівна,

На мамине свято приходить весна!

 

6. Записати прикметники

МИ ЛЮБИМО ВЕСНУ

Ми любимо весну

Зелену чудесну,

Грімницю у тучі,

І дощик співучий,

І луки широкі,

І ріки глибокі,

І поле веселе,

І рідні оселі,

І цвіт у маю-

Всю землю свою. (М.Стельмах)

 

7. Записати словосполучення, вжиті в переносному значенні

Гарячий чай, гаряче серце, залізний верстат, залізна людина, тепла вода, тепла розмова, свіжий хліб, свіжа газета, золота сережка, золота осінь.

 

8. Виписати іменники

Калина, працюють, мак, щедрий, колючий, диня, сова, шумить, лікар, дим, медаль, жовтий, плакуча, село, слоненя, острів, великий, спіла, йде, велосипедист, театр, солодкі, грайливі, жоржини, озеро, чай, біла, м’який, рюкзак, подорожує, ноутбук, гавкає, понеділок, щасливий, місто, пшениця.

 

                                         Творчі диктанти

1. Запиши текст, замінивши слово, що повторюється словами з довідки.

Зайчик жив на острівку. Настала весна, розлилася річка. Почалася повінь. Зайчик забрався на дерево. Три дні просидів зайчик на дереві. Коли спала вода, зайчик стрибнув на землю.

Довідка: косоокий, він, вухатий.

 

2. Записати прикметники, дібрати до них іменники

Житній, свіжий, смачний (що?) … . Акуратний, старанний (хто?) … .

Тепле, яскраве,весняне (що?)… Блакитне, ясне (що?) … .

Рідна,мила, привітна (хто?) … .

 

3. Поширити речення прикметниками

Світить сонце. Течуть струмки. Прилетіли птахи.

 

Прийшла зима. Віє вітер. Падає сніг. Все вкрилось ковдрою.

 

4. Закінчити речення

Повіяв холодний … . Насунули сірі снігові … . Посипав лапатий … . Скоро вся земля вкрилася білою … .

 

Настало тепле, сонячне … . В саду поспіли червонобокі … . Ласують смачними яблуками … .

 

5. Диктант анологія

Прийшла кришталева зима. Ліс покрився інеєм. Дерева стоять в розкішному казковому вбранні. Іноді блисне з-за хмар бліде сонце. І тоді ліс стоїть срібний, світлий, притихлий. Тиша. Лиш зрідка трісне гілка дерева. Іноді в ліс залетить вітерець, хитне гіллям. Тоді на сніг м’яко злітають сніжинки.

 

6. Диктант анологія

Ось і осінь. Жовкне листя на деревах. Літає павутиння бабиного літа. Вже не чути голосний спів пташок. Тиша в лісі. Трішки сумно. Але прудка білочка не дасть сумувати. Вона весело стрибає з гілки на гілку, ніби грається з тобою.

 

 

 

                                         Презентації до уроків читання                                                                                             
                                          
 
 "Леся Українка"  uploads/editor/2025/141790/sitepage_79/file/lesya_uk.ppt                                          
 "Вікторина Т.Г. Шевченко uploads/editor/2025/141790/sitepage_79/v_ktorina_shevchenko_ppt.ppt      
 "Андрій Малишко"uploads/editor/2025/141790/sitepage_79/29_maluwko.ppt                                        
 Перевірка знань з теми "Т.Г. Шевченко"uploads/editor/2025/141790/sitepage_79/schevschenko.ppt       
 Поект "Шевченко - художник"uploads/editor/2025/141790/sitepage_79/file_20110203185326.ppt
  "Вчимося читати швидко" uploads/editor/2025/141790/sitepage_79/vchimos_chitati_shvidko.ppt
 "Лисичка і Журавель" uploads/editor/2025/141790/sitepage_79/lisichka_ta_zhuravel.ppt                                                                    
 
 
 
                                  Презентації до уроків математики
 
                                                                 
 

 
 
 
 
 
                                Презентації до уроків української мови
 
 
                                                    
                                                                           
 
 
 
 
 
 
                                             Презентації до уроків "Я і Україна"                                                                                                                                                                                                                                  
         "Дикі та свійські тварини"uploads/editor/2025/141790/sitepage_79/dik_sv_ysk_tvarini_perev_rka.ppt
          "У світі живого"uploads/editor/2025/141790/sitepage_79/u_sv_t_zhivogo.ppt
          "Ліс. Звірі."uploads/editor/2025/141790/sitepage_79/l_s_zv_r_.ppt
          "Про що говорять тварини" uploads/editor/2025/141790/sitepage_79/planeta_ditinstva_cov.ppt
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1
2
3
4