Мар'янівська ЗОШ І-ІІІ ступенів Новомосковської районної ради Дніпропетровської області



   




Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського "ХАІ" Міністерство oсвіти і науки, молоді та спорту України
Педагогічна преса Національна дитяча гаряча лінія
Вчитель інфо Національна гаряча лінія

Персональна сторінка вчителя української мови та літератури Щербини Л.М.

 

 

 

 

 

   Тест "Текст" 

 

      Виберіть правильну відповідь:

 

 1. Речення в тексті пов'язані:

 

 а) спільним присудком;         

 б) спільною думкою;            

 в) однаковим початком.

 

 2. Текст – це:

 

 а) кілька слів;

 б) кілька речень, об'єднаних спільною думкою;

 в) два і більше речень.

 

 3. Тема тексту – це…

 

 а) мета тексту, заради якої його створено;

 б) те, про що йдеться в тексті;

 в) сукупність виражальних засобів;

 

 4. Тематичне речення – це:

 

 а) речення, яким починається абзац;   

 б) речення, яким закінчується абзац;

 в) речення, яке передає основну думку, висловлену в абзаці.

 

 5. Яка ознака не  характерна для тексту:

 

 а) завершеність;         

 б) незв'язність;          

 в) задум.  

 6. Основна думка тексту – це:

 

 а) те, про що розповідається в тексті;     

 б) головне, що хотів сказати автор;

 в) зміст останнього речення.

 

7. Однією з ознак тексту є:

 

 а) зв'язність;             

 б) стислість;            

 в) уривчастість.

 

 8. Які є типи мовлення?

 

 а) замітка, стаття, фейлетон;

 б) оповідання, новела, повість;

 в) розповідь, опис, роздум;

 

 9. У тексті розрізняють:

 

 а) мікротеми;         

 б)мікросхеми;           

 в) мікроклімат.

 

 10. До тексту можна дібрати

 

 а) мету;       

 б) висновок;           

 в) заголовок;            

 г) тему.

 

 11. У якому рядку всі поняття – стилі мовлення?

 

 а) розмовний, офіційно-діловий, художній;

 б) науковий, послідовний, паралельний;

 в) публіцистичний, синтаксичний, морфологічний;

     

        12. Речення Ми почули журавлів. Птахи пролітали високо в небі пов'язані за допомогою

         а) повторів слів;

        б)сполучників;

        в)синонімів

·          13. Визначте тип та стиль мовлення даного тексту. Виділіть мікротеми.

      Конвалія – багаторічна рослина. Вона має два, часом три великих листки, що виростають з повзучого  підземного кореневища. Щороку кореневище утворює біля стебла невелику бруньку. За літо брунька поволі  перетворюється на довгий підземний паросток. А навесні кінець паростка починає викидати зелені листочки.  Але стебло з квітами з'являється ще не скоро. Мине два – три роки, і біля стебла утвориться велика брунька. З  неї проростає гнучка стеблина і вкривається білими квітами. Майже чотири роки росте, розвивається конвалія,  поки на ній зацвітуть запашні дзвіночки…

·          Скласти два невеликих тексти про осінь (текст-опис і текст-розповідь).

 

 

 

Контрольна робота 11 клас

Рівень І (0,5 б.).

Продовжити речення або визначити правильне твердження.

1. Державу премію УРСР імені Т.Г. Шевченка в 1962 р. О. Гон­чар одержав за твір

А «Прапороносці»

Б «Людина і зброя»

В «Циклон»

Г   «Модри-Камінь»         

Д «Собор»        

2.Зозуля у новелі «Три зозулі з поклоном» Г. Тютюнника символізує...

3. Художня деталь — це ...

4. Відлік творчого шляху В. Шевчука можна вести від твору

А «Крик півня на світанку»  Б «Настунька» В «Серед тижня»

Г «Набережна, 12» Д «Мор»

5. Роман «Дім на горі» складається з...

6.  Головною   ідеєю новели «За мить щастя є:

А розкриття ідеології УРСР

Б дослідження душі людини повоєнного часу

В оспівування почуттів високого кохання

Г возвеличення цінності кожної миті життя

Д байдужість влади до простої людини.          

7. Роман — це ...

8. «Його новели і повісті суворі. Витримані у вищих вимогах правди життєвої і художньої…» — це слова

А Григора Тютюнника Б Валерія Шевчука В Ліни Костенко Г Олеся Гончара Д Павла Загребельного  про…

9. Указати особливості «притчевої прози»

10. За стилем роман В. Шевчука «Дім на горі»  А. норомантичний

Б. неореалістичний В. необароковий Г. екзистенціальний  Д. імпресіоністичний

11. Героями роману «Диво» П. Загребельного є...

12. Назвіть спільні мотиви у творчості російських поетів України.

Рівень II (1 б.)

Дати розгорнуту відповідь.

1. Розкрити зміст слів, які П. Загребельний узяв за епіграф до першого розділу роману «Диво»: «Найперше мусимо з допо­могою мікроскопа дослідити всі відхилення від предмета».

2. Розкрити особливості творчого стилю Валерія Шевчука.

3. Проблематика й символіка твору Валерія Шевчука «Дім на горі».

4. Охарактеризувати один із образів новели Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном».

5. Проаналізувати один із віршів Ліни Костенко «Хай буде легко. Дотиком пера...», «Я вранці голос горлиці люблю...», «Недумано, негадано...»

6. Пояснити назву новели-застороги «Залізний острів» із роману «Тронка» Олеся Гончара.

Рівень III (6 б.)

Виконати одне із завдань:

1. Скласти розповідь від імені героїв новели Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном» у формі листа.

2. Скласти інтерв'ю з героєм твору, який вас найбільше вразив.

3. Написати лист до героя твору, який вас найбільше вразив.

4. Написати твір-мініатюру на одну із тем:

• «Порятунок прийде тільки тоді, коли стрепенеться душа народу». Розкрити актуальні проблеми сьогодення через при­зму історичного роману П. Загребельного «Диво».

• «Люблю слова. їх музика іскриста». Яскравий світ худож­нього слова Ліни Костенко.

• «Образ Софії Київської — символ духовного надбання укра­їнського народу» (за романом П. Загребельного «Диво»).

• Розкрити особливості російськомовної української поезії.

 

 

 

 

Контрольна робота 11 клас 2 варіант

Рівень І (0,5 б.).

Продовжити речення або визначити правильне твердження.

1. Державу премію УРСР імені Т.Г. Шевченка в 1962 р.О. Гон­чар одержав за твір

А «Прапороносці»

Б «Собор»

В «Модри-Камінь»

Г «Циклон»

Д «Людина і зброя»

2. Темою новели-застороги «Залізний острів» є ...

3. Новела — це ...

4. Відлік творчого шляху Гр. Тютюнника можна вести від опо­відання

А «Зав'язь» Б «Перед грозою» В «В сутінки»

Г «Три зозулі з поклоном» Д «Вогник далеко в степу»

5. Новела «Три зозулі з поклоном» має присвяту...

6. «Складність людських стосунків, виражена через історію не­щасливого кохання» — це тема твору Григора Тютюнника

А«Три зозулі з поклоном»

Б «Вогник далеко в степу»

В «Климко»

Г «Зав'язь»

Д «Дикий»

7. Роман-балада — це ...

8. «Світ, засіяний світлом, повний гармонії, але сплетений у над- звичайноскладний вузол» — це слова

А Григора Тютюнника Б Валерія Шевчука В Ліни Костенко Г Олеся Гончара Д Павла Загребельного

9. Указати особливості «притчевої прози»

10. Перший історичний роман П. Загребельного А «Євпраксія»

Б «Розгін»В «Роксолана» Г «Левине серце» Д«Диво»

11. Героями роману «Диво» П. Загребельного є...

12. Охарактеризувати сучасні літературні жанри

Рівень II (1 б.)

Дати розгорнуту відповідь.

1. Розкрити зміст слів, які П. Загребельний узяв за епіграф до першого розділу роману «Диво»: «Найперше мусимо з допо­могою мікроскопа дослідити всі відхилення від предмета».

2. Розкрити особливості творчого стилю Валерія Шевчука.

3. Проблематика й символіка твору Валерія Шевчука «Дім на горі».

4. Охарактеризувати один із образів новели Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном».

5. Проаналізувати один із віршів Ліни Костенко «Хай буде легко. Дотиком пера...», «Я вранці голос горлиці люблю...», «Неду- мано, негадано...»

6. Пояснити назву новели-застороги «Залізний острів» із роману «Тронка» Олеся Гончара.

Рівень III (6 б.)

Виконати одне із завдань:

1. Скласти розповідь від імені героїв новели Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном» у формі листа.

2. Скласти інтерв'ю з героєм твору, який вас найбільше вразив.

3. Написати лист до героя твору, який вас найбільше вразив.

4. Написати твір-мініатюру на одну із тем:

• «Порятунок прийде тільки тоді, коли стрепенеться душа народу». Розкрити актуальні проблеми сьогодення через при­зму історичного роману П. Загребельного «Диво».

• «Люблю слова. їх музика іскриста». Яскравий світ худож­нього слова Ліни Костенко.

• «Образ Софії Київської — символ духовного надбання укра­їнського народу» (за романом П. Загребельного «Диво»).

• Розкрити особливості російськомовної української поезії.

 

 

ТЕКСТИ   ДЛЯ КОНТРОЛЬНОГО АУДІЮВАННЯ

 

Золотий фонд  драматургії

 

Захоплення Михайла Старицького театром виникло ще тоді, коли він, хлопчик-гімназист, уперше побачив «Наталку Полтавку» у виконанні полтавської  аматорської  трупи. У студентські роки любов до сцени зміцніла, бо тепер він був уже не глядачем, а актором – сам грав у п»єсах, поставлених університетським драматичним гуртком. А після того, як Михайло Старицький та Микола Лисенко написали для самодіяльної трупи  п’єсу-оперету «Чорноморці», і сам Михайло Петрович спробував поставити її на сцені, любов до театру перетворилась на пристрасть, потребу життя.

Драматургічна  діяльність Михайла Петровича  Старицького  тривала протягом чотирьох десятиріч. Як свідчить сам письменник в одному з листів, за цей час він написав 35 п’єс – із них 10 самостійних, власних. Щоправда, в іншому листі, написаному  через чотири роки,  число своїх оригінальних драматичних творів Старицький збільшує до 16, а загальну їх кількість зводить до 30.

Чим  же пояснити таку розбіжність? Справа в тім, що  провести межу між переробками та оригінальними творами досить важко. Наприклад, такі п»єси, як «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці» та «Маруся Богуславка» можна віднести як до переробок, так і до оригінальних, бо написані вони на сюжети народних пісень, які вже використовувались іншими драматургами, проте написані так, як ніхто до Старицького не писав.

На сьогодні нам відомо 32 драматичних твори Старицького – оригінальних і переробок, завершених і незавершених.

Аналіз творів драматурга свідчить, що Старицький започаткував в українській літературі свій напрямок. Найголовнішою ознакою цього напрямку сучасники Старицького вважали етнографізм. На жаль, і сьогодні дехто висловлює думку, що етнографічні  елементи, яких у п’єсах Старицького чимало, знижують естетичну вартість творів,  що народні співи, танці, звичаї як речі шаблонні зовсім не потрібні сучасному глядачеві.

Проте етнографізм не перешкоджав письменникові бути реалістом, показуючи правду життя. Його увага до етнографії  була засобом вияву співчуття та симпатії до простого люду.  Через народну пісню, силу впливу якої він добре знав, Старицький намагався торкнутися найтонших струн людської душі.  Академік Олександр Білецький мав рацію, коли назвав Старицького творцем напрямку «етнографічного реалізму».

Часом етнографізм відігравав роль рятівника п»єси.  В умовах жорстокої цензури та переслідувань українського слова драматург за великою кількістю  пісень і танців вправно приховував  головну, часто «крамольну» думку.

Починав свою драматургічну діяльність Михайло Петрович з переробок. Спочатку, мабуть, через відсутність письменницького досвіду і віри у власні сили. Пізніш, коли Старицький став театральним діячем,  у нього вже не було ні відповідних умов для серйозної творчої роботи, ні часу. Переробляти, а точніше доробляти чужі п»єси, зробити їх сценічними, маючи достатній режисерський досвід, він міг і в умовах постійних мандрів.

Була ще одна причина працювати над переробками. Починаючи з 1863 року, тобто після  Валуєвського указу, офіційно були заборонені переклади п’єс на українську мову. Переробки ж формально забороні не підлягали.

Серед переробок Старицького трапляються й такі, які підносили українську драматургію на вищий щабель. Це переробки прозових творів М.Гоголя «Різдвяна ніч», «Тарас Бульба», «Сорочинський ярмарок». Але найпопулярнішою була й залишається комедія «За двома зайцями», у якій всі герої невдалого з драматургічного погляду  твору І.Нечуя-Левицького «На Кожум’яках» зажили новим життям.

Про те, що п’єса І.Нечуя-Левицького несценічна, писала тогочасна критика.  Старицький звернувся до цього твору 1883 року, коли вже був антрепренером  української трупи. Він зрозумів, що п’єса про міщанство цілком могла б стати тим новим струменем, який освіжить  тематичну одноманітність українського реперуару, де до цього часу переважали твори на сільську тематику. По дозвіл  здійснити переробку п’єси письменник звернувся до І.Нечуя-Левицького, і той  дав свою згоду.

Узявшись до роботи, Михайло Петрович за короткий час написав, по суті, нову п’єсу на відомий сюжет. Він дав творові  нову назву – «Панська губа, та зубів нема», і саме під цією назвою комедія розпочала сценічне життя. Під цією ж назвою у супроводі іншої – «За двома зайцями» - комедію було надруковано 1890 року.

У порівнянні з п’єсою І.Нечуя-Левицького комедія М.Старицького була  соціально зрілим викривальним твором. Замість переказу дотепного анекдоту про невдаху-цилюрника, який одночасно залицявся до двох дівчат і від обох отримав одкоша, Старицький показав духовну злиденність міщанського середовища. Цікаво, що один із рецензентів писав, як воронезькі міщани  впізнавали на сцені себе, як бурхливо реагували на побачене, і зробив висновок, що під час вистави і в залі була «комедія в комедії, театр в театрі».

Героїв твору Старицького  породжено соціальними умовами. Цилюрник Голохвостий, який вирішив уладнати свої матеріальні справи одруженням з недоумкуватою дочкою простодушного й довірливого купця Сірка, - хитрий і нахабний авантюрист. У «паліхмахтера» Голохвостого і мова – суржик забутої ним української і абияк засвоєної російської, пересипаної «учоними» іноземними словами. Проте, увійшовши в свою роль, він і сам починає вірити у власні вигадки. Самим собою Голохвостий стає наприкінці п’єси, коли його викрито. «Чого витріщились? Ну, банкрот так і банкрот! А ви думали, каби я був багатий, то пошов би до вашого смітника!!! Свинота необразована! Авжеж, мені тільки ваших денег і надо било! А вони заклали собі в голову, що я на їх дочок задивився. Антересно дуже!» Це слова нахаби, відвертого циніка.

Сповнена іскристого народного гумору, багата на цікаві ситуації, на тонко підмічені  автором типи, комедія-переробка «За двома зайцями» міцно утвердилася в репертуарі  українського театру. Тут повною мірою розкрилась  майстерність драматурга М.Старицького. Дія розвивається невимушено й легко, у жвавому темпі, не відчувається жодної штучності й надуманості.

Першою оригінальною п’єсою сам М.Старицький вважав  драму «Панське болото» (пізніше назву було змінено на «Не судилось»). Тема твору – стосунки між поміщиками й селянами, роль і місце  інтелігенції в  тогочасному суспільному житті. Із сучасників Михайла Петровича цю тему порушували прозаїки – І.Нечуй-Левицький, Панас Мирний, Б.Грінченко. У драматургії  першим узявся за неї М.Старицький.

У драмі «Талан» йдеться про життя провінційних акторів, про їхню важку працю, безкінечні мандри, сутички з представниками влади, стосунки з глядачами.  Головна героїня драми – Марія Іванівна Лучицька. Своє покликання вона сприймає як громадський обов’язок. «У праці художній ми повинні людям служити, цілком себе віддавати громаді», - говорить вона.

Драму «Талан» було присвячено Марії Заньковецькій, яка першою виконала роль Лучицької. Як стверджують сучасники, славетна  актриса не любила грати  цієї ролі, бо не хотіла грати «саму себе». Справді, Заньковецьку можна вважати прообразом Лучицької.

До оригінальних п’єс М.Старицького на історичну тему  належать «Богдан Хмельницький», «Оборона Буші», «Остання ніч».

Чимало п’єс написав Михайло Петрович Старицький. Різні теми, різні герої захоплювали уяву цього митця. Та на першому плані завжди були правда, синівське почуття до народу. Жоден з його творів  не позбавлений громадянського звучання  (За О.Цибаньовою; 1000  сл.).

 

Вибрати на кожне із запитань правильну відповідь:

 

1. Найпершу драматургічну спробу (оперету «Чорноморці») М.Старицький здійснив у співавторстві з

а) Марком Кропивницьким;

б) Миколою Садовським;

в) Миколою Лисенком;

г) Миколою Леонтовичем.

2. Драматургічна діяльність М.Старицького тривала

а) близько двадцяти років;

б) більше двадцяти п’яти років;

в) протягом сорока років;

г) близько п’ятдесяти років.

3. На сьогодні відомо

а) 12 драматичних творів М.Старицького;

б) 20 драматичних творів;

в) 32 драматичних твори;

г) 40 драматичних творів.

4. Творцем напрямку «етнографічного реалізму» назвав М.Старицького

а) Іван Франко;

б) Михайло Драгоманов;

в) Сергій Єфремов;

г) Олександр Білецький.

5.  Слово етнографізм означає

а) походження народу;

б) властивість оцінювати явища крізь призму традицій і цінностей васного народу;

в) відображення народного побуту, звичаїв, обрядів без глибокого проникнення в їхню суть;

г) ставлення народу до національної мови.

6. Для М.Старицького етнографізм  був

а) засобом увиразнення характерів персонажів;

б) засобом привернення  уваги глядачів з простого люду;

в) засобом вияву співчуття та симпатії до простого люду;

г) засобом привернення уваги  інтелігенції.

7. М.Старицький є автором драматичних переробок таких творів М.Гоголя, як

а) «Ревізор», «Мертві душі»;

б) «Різдвяна ніч», «Тарас Бульба», «Сорочинський ярмарок»;

в) «Страшна помста», «Вій»;

г) «Миргород», «Старосвітські поміщики».

8. Автором п’єси «На Кожум’яках», переробкою якої є твір М.Старицького «За двома зайцями», є

а) Іван Котляревський;

б) Іван Нечуй-Левицький;

в) Панас Мирний;

г) Іван Франко.

9. Сценічне життя комедія «За двома зайцями» розпочала під назвою

а) «Багатому щастя, а вбогому трясця»;

б) «Хвальби повні торби»;

в) «Панська губа, та зубів нема»;

г) «Казав пан, кожух дам».               

10. Мовний суржик - це

а) слова, що вживаються жителями тієї чи іншої місцевості;

б) елементи двох або кількох мов, об’єднані штучно, без додержання мовних норм;

в) умовна мова декласованих елементів (злодіїв, жебраків);

г) відомі слова, які залежно від контексту можуть набувати нового значення.

11. Першою оригінальною п»єсою сам М.Старицький вважав

а) «Останню ніч»;

б) «Панське болото» («Не судилось»);

в) «Розбите серце»;

г) «Хрест життя».

12. Про життя провінційних акторів, їхню важку працю, безкінечні мандри, сутички з представниками влади йдеться у драмі

а) «Розбите серце»;

б) «Талан»;

в) «У темряві»;

г) «Не судилось».

13. Драму «Талан» було присвячено

а) Соломії Крушельницькій;

б) Марії Заньковецькій;

в) Марії Садовській-Барілотті;

г) Ганні Затиркевич-Карпинській.

14. На першому плані усіх п’єс М.Старицького завжди були

а) зображення народного побуту, звичаїв;

б)  відтворення сильних, незламних характерів;

в)  порушення проблем української інтелігенції;

г) правда, синівське почуття до народу.

 

Великомучениця Варвара

 

Церква завжди високо цінувала заслуги мучеників за віру, ставила їхнє життя за взірець. На відзначення  тих, хто відзначився особливою мужністю, встановлено  свята. День памяті  Святої Великомучениці Варвари – 17 грудня.

Варвара народилася більш ніж півтори тисячі років тому у  фінікійському місті  Геліополі. Була вона вродлива, знатна, багата. Варварин батько Діоскор збудував для неї не дім, а високу башту, звідки дівчина могла бачити  небо, море, ліси, поля, а от її не бачив ніхто, крім служниць. Самотній удівець Діоскор вважав, що прості люди не гідні бачити краси його єдиної доні, і оберігав Варвару як  найкоштовніший свій скарб. Ізольована від людей  дівчина милувалася з вікон своє башти красою Божого світу. І такою радістю сповнювало її те споглядання Божої краси, що почала вона розпитувати служниць, з чого світ почався і хто його створив.

“Боги твого батька, - відповідали служниці, - ті, що стоять у його кімнатах!” Варварин батько був ревним язичником і молився ідолам.

Та Варвара не повірила. “Тих богів створили людські руки”, - сказала вона сама собі і більше не розпитувала служниць.

Одного разу, коли Варвара, стоячи на високій вежі,  вдивлялася у синє небо, світла радість сповнила її душу, і осягнула дівчина, що Всемогутній, Вічний і Добрий Бог створив  красу і велич світу.

Занепокоївшись, що його єдина дочка може не вийти заміж, Діоскор  дозволив Варварі виходити з башти і спілкуватися з людьми. Вирушаючи в далекі мандри, він наказав слугам збудувати в саду лазню на два вікна. Розпочалося будівництво.

Варвара ж, подружившись із християнками дівчатами, дізналася від них про Спасителя Ісуса Христа. Пізнавши християнське вчення, вона  при першій же нагоді прийняла святе хрещення від  приїжджого візантійського священика, який  на її запрошення прийшов в дім під виглядом купця.

І день і ніч Варвара молилася, і, милуючись красою Божого світу, міркувала, що все в нім має  славословити Бога. Тому спостерігши, що у стінах нової лазні будівничі пробивають два вікна, вона звеліла їм пробити третє на відзнаку Пресвятої Трійці, а в мармуровій купальні свого батька пальцем намалювала хрест, і зображення це чудесно відобразилось на камені.

Повернувшись з мандрів, Варварин батько розгнівався, побачивши в лазні третє вікно. Коли ж він побачив у своїй купальні хрест і почув  палкі слова дочки  про християнську віру, то схопив меча і хотів вкоротити їй віку. Варварі дивом вдалося втекти.

Коли  батько переконався, що зламати доччиної святої віри не вдасться,  він сам віддав Варвару до  рук жорстокого правителя Мартіана, наполягаючи, щоб її судили як відступницю від батьківської віри.

Вражений красою дівчини Мартіан довго просив її відмовитися від віри в Христа. Та Варвара була непохитною. Правитель віддав її на муки.

В тому ж місті жила християнка на імя Іуліанія. Побачивши несхитність Варвари,  вона й сама вирішила померти за Христа і почала благати Господа послати їй терпіння у стражданнях. Іуліанія вирішила приєднатися до Варвари.

Дівчину били воловими жилами, обпалювали свічками, шматували її ніжне тіло залізними кігтями.  Тортури юна страдниця зносили із вражаючою мужністю. Натовп стостерігав муки дівчини і дивувався з її стійкості. Укріпившись у своєму бажанні постраждати  за Христа, із словами “Я теж християнка”  до Варвари наблизилась Іуліанія. Мартіан наказав катувати й її.

Уся скривавлена, лежала Варвара на земляній долівці в”язниці й молилась Божому Синові. І Він явився їй, і всі рани Варварині зцілились.

Коли уранці дівчина вийшла з темниці здорова і красива, Мартіан сказав їй: “Бачиш, дівчино, як швидко зцілили тебе наші боги!” “Не твої бездушні ідоли порятували мене, - відповіла Варвара, а Той Бог, за котрого страждаю”.

Знавіснілий від гніву управитель наказав стратити дівчину.  Бути катом дочки викликався сам Діоскор. Він відрубав своїй дитині голову. Один з воїнів стратив Іуліанію.

Того ж дня  Діоскор та Мартіан були покарані Господом – обидва загинули від блискавки під час грози, і  не залишилося  від них  навіть кісток.

Мощі Святої Великомучениці Варвари було перенесено до Константинополя. Нині ж вони перебувають у Києві. Як потрапила ця священна реліквія на Русь-Україну?  За переказами, грецька царівна  Варвара, виходячи  заміж за  великого князя  Святополка Ізяславовича, правнука Святого Володимира, привезла святі мощі  із собою до Києва. Трапилось це 1108 року.

Мощі було покладено до Михайлівського Золотоверхого собору. Спочатку реліквія зберігалася в кипарисовій домовині. А 1694 року  гетьман Іван Мазепа спеціально для останків Великомучениці подарував соборові срібний саркофаг, що був неперевершеним шедевром українського ювелірного мистецтва. Однак після подій під Полтавою російська монархія ніяк не могла змиритися, що мощі Варвари зберігаються в саркофазі, подарованому опальним гетьманом. Тому 1847 року саркофаг було замінено на інший.

Після варварського зруйнування Михайлівського Золотоверхого собору 1934 року  мощі Святої Великомучениці Варвари було перенесено до Володимирського кафедрального собору.

У християнському світі Варвару шанують як заступницю простолюду, спасительку людей від наглої смерті, охоронницю вояків. Адже перед смертю вона молилася  Богу, щоб усі, хто її поминає, не гинули від раптової смерті, щоб кожен встиг перед смертю покаятись і причаститися. Тому на іконах Святу Великомученицю Варвару часто зображують із Святою Чашею в руці.

Варвара  є одним з найулюбленіших персонажів іконографів. Широко відомою є ікона “Великомучениці Варвара і Катерина” пензля Григорія Левицького. Ця православна ікона є оздобою Андріївської церкви в Києві. З-поміж католицьких ікон хочеться згадати славетну картину  італійця Рафаеля “Сікстінська мадонна”. Зображені на нім Свята Варвара й папа Пій ХІІ у благоговінні схилилися перед Мадонною, яка  несе світові Боже Немовля.

В Україні з іменем Варвари повязують чимало легенд. Одна з них стверджує, що Свята Варвара була така мудра на вишивання, що вишила ризи самому Ісусові Христові. Тому в день Великомучениці Варвари гріх  прати, білити і глину місити, можна тільки вишивати. Беручись до вишивання, дівчати хрестилися і шепотіли: “Свята Варвара  золотими нитками Ісусові ризи шила і нас навчила”.

 У день Варвари обовязково варили узвар, а інколи й кутю – “щоб хліб родив та садовина рясніла”. Намагалися примітити, яка цього дня погода, бо ж яка погода на Варвари, така буде й на Різдво. На  Варвари повертає  вже на весну, тому світловий день на хвилину довшає. Ось і  виникло прислівя: “Свята Варвара ночі урвала, а дня приточила” (З календ.; 945 сл.).

 

Вибрати на кожне із запитань правильну відповідь:

 

1. День памяті Великомучениці Варвари відзначають

а) 4 грудня;

б) 13 грудня;

в)  17 грудня;

г) 23 лютого.

2. Варвара народилася

а) приблизно тисячу років тому;

б) більш ніж півтори тисячі років тому;

в) дві тисячі років тому;

г) дві з половиною тисячі років тому.

3. Батько поселив Варвару у високій башті, бо вважав, що

а) Варвара не має права вийти заміж і покинути батька;

б) Варвара не має права на посаг, тому не хотів, щоб вона вийшла заміж;

в) прості люди не гідні бачити краси його єдиної доні;

г) Варвара не зуміє пристосуватися і не вбережеться від біди.

4. Милуючись з вежі красою світу, Варвара замислювалась,

а) чому батько не відпускає її ближче до природи і до людей;

б) чому батько разом з нею не наближається до краси світу;

в) чому в неї немає таких же гарних, як усе навколо, подруг і друзів;

г) з чого світ почався і хто його створив.

5. Діоскор  дозволив Варварі виходити з башти,

а) занепокоївшись, що його дочка може захворіти від самотності;

б) занепокоївшись, що його дочка нічого не навчиться;

в) занепокоївшись, що його єдина дочка може не вийти заміж;

г) занепокоївшись, що його дочка не має подруг.

6. Святе хрещення Варвара прийняла від

а) священика місцевої християнської церкви у катакомбах;

б) приїжджого візантійського священика;

в) батька Діоскора;

г) християнки Іуліанії.

7. Третє вікно на відзнаку Пресвятої Трійці Варвара звеліла пробити

а) у спальні;

б) у башті;

в) у лазні;

г) у купальні.

8. До рук жорстокого правителя Мартіана Варвара потрапила завдяки

а) батькові;

б) візантійському священикові;

в) Іуліанії;

г) служницям.

9. До Києва мощі Святої Варвари було перевезено

а) з Константинополя;

б) з Корсуня;

в) з Рима;

г) з Москви.

10. Відразу після перевезення (1181р.) мощі Варвари було покладено

а) у Софійському соборі;

б) в Ірининській церкві;

в) у Михайлівському Золотоверхому соборі;

г) у церкві Богородиці Пирогощі.

11. Свята Варвара є покровителькою

а) родинного вогнища, сімї;

б) материнства і дитинства;

в) худоби і господарства;

г) простолюду та  всіх людей від наглої смерті.

12. Святу Варвару зображено на картині

а) “Джоконда” Леонардо да Вінчі;

б) “Сікстинська мадонна” Рафаеля;

в) “Перші християни на Русі” В.Пєрова;

г) “Сільський хресний хід на Пасху” І.Рєпіна.