Зайчик
Зайчик Вийшов зайчик уночі, поглядає сторожко: чи не видно десь сичів — заячого ворога... Ось із лісу скік та скік, пострибає ловко він — на городі зайчик звик ласувать морковкою. Ще й капусту—хрум та хрум зубчиками гострими... А очицями навкруг поглядає з острахом. Тільки що це там в траві? Зайчик скинувсь злякано і зустрівся віч-на-віч з лютою собакою! Швидше, швидше—попід тин, полем, перелісками!.. Врятувавсь насилу він від загину близького... У ліску рясна трава, ще й кущ над норкою... От тобі й поласував на городі морквою... Джерело: Забіла Наталя Львівна. Зайчик / Н. Л. Забіла // Зайчик / Н. Л. Забіла. – [Харків ; Одеса], [1934]. – С. 2.