Філія Мар'янівська гімназія Миколаївського ліцею Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області



   


«Побачити. Діяти. Спілкуватися»

Jun 2, 2023
Підказки батькам, стурбованим через інформацію про ризиковану поведінку підлітків

 
ПОБАЧИТИ
 
Гаджети Сон Емоційний стан
дитина збалансовує
екранний час
(навчання,
спілкування
з друзями), має
інші захоплення,
крім екранних
 
дитина спить
достатньо, має
відпочилий вигляд
 
має збалансовані
емоційні стани – як
гарний настрій, так
і не дуже (може
пояснити, чому
саме)
 
дитина понад 50%
денного дозвілля
проводить перед
екраном
 
дитина протягом
1-2 тижнів погано
спить, має
втомлений вигляд
 
дитина протягом
1-2 тижнів має
пригнічений
вигляд, позитивно
реагує лише
на окремі ситуації
 
дитина постійно
перебуває
біля екрана, нехтує
їжею, сном, живим
спілкуванням
 
протягом понад
2 тижнів погано
спить (пізно лягає,
часто прокидається
серед ночі, зранку
не відчуває
бадьорості), має
хворобливий
вигляд
 
протягом понад
2 тижнів перебуває
у незвично понурому
емоційному стані
(може
супроводжуватися
незвичною
роздратованістю,
агресивністю,
плаксивістю, різкими
змінами настрою)
 
ДІЯТИ
 
ДІЙТЕ негайно!
• з’ясуйте, чим Ви можете допомогти, щоб змінити ситуацію на ☺
• якщо Вас бентежить стан вашої дитини і Вам незрозуміло, що робити,
залучайте зовнішню допомогу (шкільного або іншого психолога).
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!
Це сигнал, що дитина потребує Вашої посиленої уваги і підтримки: з’ясуйте, чим
Ви можете допомогти, щоб змінити ситуацію на ☺
ТАК ТРИМАТИ!
Якщо Ви спостерігаєте переважно позитивні ознаки, усе одно не втрачайте контакт
із дитиною, продовжуйте покращувати ваше спілкування.
 
 
СПІЛКУВАТИСЯ
 
Говоріть із дитиною лише тоді, коли вже самі заспокоїлись. Згадайте, що Вам
допомагає відчути спокій (повільне дихання, склянка води, лічба до 10, тощо).
Цікавтеся емоційним станом дитини. Запитуйте «Як я можу тебе підтримати?»,
«Чим я можу тобі допомогти?», «Як мені показати, що я тебе чую?».
Кажіть «Я поруч», «Я з тобою», «Я тебе підтримую», «Я готовий(-а) тебе чути».
Демонструйте це у вчинках.
Підтримуйте інтереси дитини та проводьте спільне дозвілля.
Підтримуючи дитину:
 
Не порушуйте приватний простір дитини. Поцікавтеся відкрито, з ким і про що
вона спілкується онлайн, спитайте дозволу на ознайомлення з перепискою.
Читаючи переписку дитини потайки або забираючи телефон силоміць, Ви
ризикуєте зруйнувати довірливі стосунки між вами. Довіра до Вас –
найсильніший захист дитини від кібер- та інших інформаційних ризиків.
Спілкуйтеся, виявляючи інтерес до подій у житті дитини, без виражених повчань.
Якщо ставите програми «батьківського контролю» для моніторингу часу в
соцмережах, узгоджуйте це з дитиною. Аналізуйте інформацію спільно з
дитиною, разом робіть висновки. Обмежуйте, але не забороняйте.
Скажіть дитині, що вона завжди може розраховувати на допомогу в опануванні
складних почуттів. Ви, шкільний психолог або інший фахівець, якого Ви
допоможете їй знайти, здатні дати пораду в будь-якій ситуації.
 
Якщо Ви вирішили поговорити про ризиковану поведінку:
 
 Намагайтеся зайняти позицію уважного співрозмовника, уникаючи менторського
тону. Поговоріть про те, що підлітки часто випробовують себе. Дізнайтеся думку дитини з
цього приводу.
 Допоможіть дитині навчитися оцінювати свої можливості наперед (на безпечних
прикладах, чи справді воно того варте).
 Нагадайте про ризик провокації "а слабо...", "а давай...".
 Нагадайте про важливість уміння відстоювати свою думку і позицію в стосунках,
попри зовнішній тиск: «Ти маєш право на власну думку! Коли ти витримуєш власну
позицію, то врешті-решт отримуєш більше поваги від інших, навіть якщо спочатку вони
проявлятимуть спротив».
 Допоможіть розвинути уміння сказати НІ: «Це не для мене. Мене цікавить інше, це
не цікавить. Я за компанію тільки там, де вважаю це розумним і корисним».
 Нагадайте дитині «Ти можеш бути різним із різними людьми, але яким бути,
вирішуєш ти».
 Коли дитина переживає якусь важку емоцію і відчуває, що світлого майбутнього
немає, нагадайте, що так буде не завжди. Наголосіть, що підтримаєте її протягом часу
переживання.
 Не кажіть підліткам : «Життя – безцінне» (бо можуть чути – невартісне). Кажіть
«управління – у твоїх руках, давай будемо вчитися краще керувати».