1. Розмовляйте про це. Пам'ятайте, що розмова про ПАР буде ефективною лише у відповідних ситуаціях. Наприклад, коли дитина сама задає запитання або цікавиться вашою думкою. У випадках, коли ви є ініціатором розмови з дитиною, слід поцікавитися, чи обговорюється ця тема в школі, якою інформацією володіє ваша дитина щодо цієї теми і яке його відношення до проблеми вживання ПАР. Розмову проводьте в невимушеній обстановці, в доброзичливому тоні. Будьте реалістичні і пам'ятайте, що заборонити дитині або залякати її – не вихід з положення. 

2. Знати достатньо. Ви повинні більш, ніж дитина знати про наслідки вживання ПАР. Знання допоможуть підтримати розмову на цю тему у разі такої необхідності.

 3. Дайте можливість на здорову долю допитливості. Дитина прагне зробити деякі перші спроби, але від подальшого експериментування її потрібно уберегти. 

4. Створіть правила і накладіть обмеження. Правила сприяють дотриманню певних норм і відповідальності дитини за свої вчинки.

 5. Уникайте нудьги у вашому щоденному спілкуванні. 6. Пропонуйте дитині альтернативні заняття за інтересами. 

7. Стимулюйте саморозвиток і незалежність у дитини. 

8.Навчіть дитину стійко переносити невдачі. 

9. Будьте позитивними. Не акцентуйте увагу на тій поганій звичці, що є в дитині. Будьте обережними, згадуючи про властивість наркотиків. 

10. Давайте дітям добрий приклад. Відомо, що приклад батьків більше вплине на вибір дитини, ніж просто слова. Коли ви самі палите цигарку, то розмова не може бути вдалою. 

11. Установлюйте партнерський стиль взаємостосунків з дитиною.