Історичний опис розвитку освіти

в селі Мар'янівка Новомосковського району

“Кожна подія в сучасності –

народжується з минулого і

є батьком майбутнього”

                           Вольтер

      Масова освіта у нашому краї на кінець ХVІІІ – першої половини ХІХ ст. знаходилася на низькому рівні. Перепис населення 1857 року показав, що у Російській імперії, при населенні  64 млн. осіб було лише 8227 початкових шкіл. Катеринославська губернія була однією з найнижчих за рівнем освіти та грамотності населення.

       На початку ХІХ ст. у м. Новомосковську функціонувало одне ( із трьох на Катеринославщині) двокласне училище. Початкову освіту діти могли здобути в церковно-приходських школах, якими опікувався приход. В с. Мар’янівці церкви не було, найближча церковно-приходська школа була в с. Вільне, за спогадами старожилів, діти з нашого села ходили до цієї школи.

      У 1904-1905 рр. в Мар’янівці на кошти місцевого багатія Редька була побудована 2-х класна школа. Це було спеціальне приміщення, в якому було обладнано дві кімнати  під класи. Із меблів тут використовували прості лави.

       Після Жовтневої революції приміщення школи забрали під контору, а заняття в школі були перенесені до поміщицької економії.  З метою ліквідації неписьменності, в селі була організована школа для дорослих.

       Розвиток освіти в селі тісно пов’язаний з подіями суспільно-політичного життя держави та нашого краю. У 1929 році на землях Мар’янівки, Скотуватого  і Новоскотуватого було організовано колгосп імені Ілліча. В цей же час були відкриті початкові школи в кожному із сіл. Збереглися дані про вчителів: Поривай Микола Іванович, подружжя Тарасенки Лідія Павлівна і Мина Антонович.

       У Мар’янівні учні 1-4 класів навчалися в приміщенні економії, а учні 5-6 класів у школі збудованій Редьком І.І. Директором школи був Чорний Петро Іванович. До 7 і 8 класів діти ходили за 7 км - в село Вільне.

       Під час Великої Вітчизняної війни  приміщення школи і економії використовувалися фашистами у власних цілях. Є такі дані, що у 1942 році фашисти робили спробу відкрити один клас школи, навчання дітей пропонувалося вести німецькою мовою. Не добившись успіху в цій справі, німці закрили школу.

       У 1943 році Мар”янівка була звільнена від німецько-фашистських загарбників. Почався період відбудови. Село лежало в руїнах і згарищах, згоріли і школа і економія.

       У 1944 році за рекомендацією райкому комсомолу до села приїхали дві юні дівчини: Келлер Людмила Олексіївна і Чайковська Марія Прокопівна. Вони почали відновлювати роботу школи (збирали дітей, складали списки). З першого вересня 1944 року початкова школа в селі Мар”янівка відновила свою роботу. Заняття розпочалися в єдиній вцілілій хаті, яка належала   Рожко Ксенії

Полікарпівні, пізніше заняття були перенесені в колгоспну комору. Вчителькою початкових класів була Рожко Ксенія Павлівна.

       У 1950 році почалося будівництво школи в селі Новоскотувате. В 1951 році ця школа прийняла своїх перших учнів. Вона мала назву Мар’янівська єдина трудова політехнічна семирічна школа. Одночасно в селах Скотуватому,

Дмитривці, Мар’янівці функціонували початкові школи. З 1958 року семирічка одержала статус восьмирічної школи.

         Директором школи з 1951 по 1970 рр. був Цинкуш Давид Андрійович, вчитель української мови та літератури. З ним працювали: вчителі 1-4 класів:  Цинкуш Олександра Платонівна, Мофа Прасков’я Семенівна, Бовдир Надія Василівна; Кольба Галина Михайлівна (вчителька математики), Олійник Михайло Андрійович (вчитель географії, історії); Кописткін Пантелеймон Федорович (вчитель російської мови та літератури), Балагур Ніна Йосипівна (вчителька німецької мови).

          У 1964 році до Мар”янівської школи приїхали  подружжя Колєснік Віра Пилипівна (вчитель української мови) та Володимир Миколайович (вчитель трудового навчання). Вони були направлені на посаду вчителів.

           З 1970 по 1976 р. директором Мар’янівської НСШ був Косий Яків Якович, за фахом історик. У 1976 році Мар’янівська восьмирічна школа одержала  нове приміщення. Двохповерхова красуня була збудована в центральній садибі племптахорадгоспу “Новомосковський”.

    У 1976 - 1978 рр. школу очолював Борисенко Микола Федорович, вчитель математики

    1978 – 1979 рр. – Колісник Віра Пилипівна, вчитель російської мови та літератури.

     1979 – 1981 рр. - Мосейченко Віктор Миколайович, вчитель історії.                

            З 1981 року Мар’янівська школа стала десятирічкою, виконувала обов’язки директора школи  Маміна Ганна Василівна, вчитель математики, і  у 1982 – 1983 н.р. випустила своїх перших випускників.

             З 1982 року по 1992 рік директором школи був  Іванов Віктор Дмитрович

(за фахом вчитель математики).

             З 1986 року школа отримує статус середньої загальноосвітньої школи з одинадцятирічним терміном навчання. За останні 25 років в Мар’янівську школу  закінчило 367 випускників. З них 16 учнів за високі успіхи у навчанні нагороджені  Золотою та Срібною медалями.

              З 1992 по 2002 рік директором школи була Сахненко Надія Олексіївна (за фахом вчитель української словесності).              

              З 2002 року директором школи працює Лядська Раїса Іванівна.

             Школа завжди була, є і буде окрасою села. Для багатьох поколінь мар’янівців вона стала родовідним корінням і основою пізнання життя, колискою глибокої народної моральності.

             І сьогодні вона є невичерпною скарбницею духовності, культури, традицій своєї місцевості.