Учні дізналися про те, яким важким випробуванням для мешканців Дніпропетровщини стали події періоду Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр. Гітлерівці встановили жахливий порядок управління в містах і селах: відбувалися масові розстріли військовополонених, мирного населення, терор голодом, арешти і катування. На території області окупанти влаштували10 концтаборів, два з них діяли власне у Дніпропетровську. Зрештою під час окупації, яка тривала 2 роки і 6 місяців, німецько-фашистські загарбники знищили понад 78 тис. цивільного населення області та 37 тис. військовополонених, примусово вивезли до Німеччини більше 176 тис. осіб.

На території Дніпропетровської області гітлерівці зустріли масовий спротив населення. Активно діяло підпілля Павлограда, Дніпродзержинська, Новомосковська. Підпільники  непомітно і систематично виводили з ладу різноманітне заводське приладдя, різали лінії високої напруги та телефонні проводи, ховали інструменти, підривали склади боєприпасів, нафтопродуктів, здійснювали диверсії на станційних коліях.      Використовуючи розвідувальні дані підпільників , авіація завдала ударів по ворожих об'єктах, воєнних ешелонах, скупченнях колон автомашин, танків, гармат, живої сили. Підпільні організації міста своєчасно попереджали командування про зміни в дислокації військ, штабів і установ ворога, про напрями руху і характер вантажу, систему оборонних споруд і т. ін.    

Згадувалося про те, що на території області активно діяли партизанські загони. Так, уже у вересні 1941 р. в дніпровських плавнях у районі Нікополя було створене перше велике партизанське з’єднання в Україні, яке складалося з партизан Нікопольського, Апостолівського та Криворізького районів загальним числом у  700 осіб.