Похоронним дзвоном по всій нашій землі прокотилася страшна чума Голодомору. Ніколи світ не бачив такого штучно створеного лиха. Десять мільйонів людей просто щезли з лиця землі, ніби й не народжувалися, не росли, не кохали, не плакали, не сміялися, не жили.

Смерть стукала в кожну хату. Від неї було не можливо сховатись. Людей прирекли на смерть. Нація пухла, гнила, трупішала на власній землі, яка так щедро дарувала її врожаєм, на якій люд колись так весело працював, співав пісень, трудився, народжував дітей.

Пам’ятайте про жахливу трагедію!

Це наша історія, наша правда, наш шлях, який нам довелось пройти.